Зміст:
- Що таке авторське право на музику: базові поняття
- Коли використання музики є легальним без дозволу
- Як отримати дозвіл на використання музики: короткий гайд
- Використання музики у каверах, реміксах та на YouTube
- Кому належать права: автор, виконавець чи лейбл
- Що робити, якщо порушено авторське право на музику
- Варіанти вирішення конфлікту:
- ТОП-5 найпоширеніших міфів про авторське право на музику
- Як легально використовувати музику у власних проектах
- Лайфхаки та поради для авторів і слухачів
Українська музика — це не просто звуки та слова. Це історії, емоції, ідеї, вкладені композиторами, авторами текстів, виконавцями. Іноді — це сміливість бути не схожими на інших чи захист власної творчої індивідуальності. Саме тут на сцену виходить авторське право, ще донедавна для багатьох невидиме й складне. Але саме воно здатне стати як опорою, так і пасткою для тих, хто пише, виконує або слухає музику.
З першими питаннями про авторське право музиканти, діджеї та й власники кав’ярень стикаються вже на старті кар’єри або бізнесу. Чи можна безкоштовно виконувати кавер? Як працює ліцензія на пісню? Що робити, якщо помітив свою композицію в рекламі без дозволу? А якщо використати чужий біт у треку? Відповіді на ці питання рідко бувають однозначні, але розібратись варто кожному, хто має справу з музикою в Україні.
Що таке авторське право на музику: базові поняття
Кожен музичний твір має кілька «шарів» авторського права. Основний, про який найчастіше мовиться, – це права автора музики і тексту (якщо текст є). Але до цієї історії долучаються й суміжні права – права виконавців, продюсерів фонограм, навіть організаторів концерту.
В Україні діють міжнародні принципи захисту авторського права: автору належить виключне право на використання твору. Ніхто не може без його дозволу:
- переписувати музику;
- виконувати її публічно (наприклад, у ресторані чи на концерті);
- аранжувати чи змінювати мелодію;
- розповсюджувати (в тому числі онлайн).
Тому навіть просте виконання чужої пісні на концерті – це вже юридичне питання.
Коли використання музики є легальним без дозволу
Існують винятки, коли не потрібна згода автора:
- Особисте використання вдома (не для публіки).
- Цитати з музичних творів у науковій роботі або критиці (але лише невеликий фрагмент).
- Використання твору, який перейшов у «суспільне надбання» (після 70 років від смерті автора).
Все інше підпадає під захист.
Як отримати дозвіл на використання музики: короткий гайд
Часто питання «як отримати дозвіл на пісню?» перетворюється на справжній квест. Ось як виглядає алгоритм дій для тих, хто хоче уникнути порушень:
- Визначити правовласників (це може бути сам автор, музичне видавництво, або компанія-правовласник).
- Звернутися напряму або через організацію колективного управління авторськими правами (відомі в Україні – УААСП, ОКУАСП).
- Узгодити умови (разова виплата, роялті, спосіб використання).
- Підписати ліцензійну угоду.
Варто розуміти різницю: якщо ви просто слухаєте пісню вдома – жодних дозволів не потрібно. Якщо ж ваша кав’ярня вмикає плейлист для клієнтів – дозвіл потрібен.
Використання музики у каверах, реміксах та на YouTube
Один з найпоширеніших запитів: «А якщо я зроблю кавер чи ремікс?». В Україні, як і у світі, кавер – це самостійний творчий продукт, але права на музичну основу залишаються за автором оригінальної композиції. Якщо кавер виконується публічно чи публікується онлайн, потрібна згода правовласника.
З реміксами інша історія: тут змінюється не лише виконання, а й саме звучання твору. Тобто, реміксер створює похідну роботу, а закон вимагає дозволу на такі зміни. На YouTube ситуація складніша через систему Content ID – автор може монетизувати ваш кавер або заблокувати його.
Типові ситуації:
- Співочий гурт викладає кавер на хіт – відео блокують через скаргу правовласника.
- Діджей створює ремікс на популярний трек – отримує страйк на YouTube.
- Концерт у закладі транслюється в Instagram з піснями відомих артистів – акаунт потрапляє під обмеження.
Кому належать права: автор, виконавець чи лейбл
Досить часто трапляються випадки, коли права на пісню розділені між декількома особами:
- Автор музики.
- Автор слів.
- Виконавець.
- Продюсер (якщо саме він фінансував і організував запис).
Іноді права передані лейблу або видавництву за контрактом. Щоб не потрапити у халепу, завжди слід з’ясувати, хто власник кожного елементу: тексту, мелодії, аранжування.
Основні типи правовласників:
- Авторські права – композитор, автор тексту, або їхні спадкоємці.
- Суміжні права – виконавець, виробник фонограми (студія звукозапису, лейбл).
У типовій українській групі права часто належать всім учасникам, якщо інше не передбачене контрактом.
Що робити, якщо порушено авторське право на музику
Життя багате на сюрпризи: колись давно записаний сингл раптом з’являється у рекламі, ваша оригінальна композиція чується у новому серіалі без згоди. Відчуття неприємне. Як діяти?
- Зафіксувати факт порушення (зробити скріншоти, записати відео, зберегти посилання).
- Звернутися до порушника з вимогою припинити використання треку й компенсувати збитки.
- Якщо діалогу не відбулось – звернутися до суду або у відповідну організацію колективного управління.
Не зайвим буде зареєструвати авторські права офіційно (через Укрпатент), хоча в Україні охорона виникає автоматично з моменту створення твору.
Варіанти вирішення конфлікту:
- Мирове врегулювання.
- Офіційна скарга на платформу (YouTube, Facebook, Spotify тощо).
- Судовий позов.
ТОП-5 найпоширеніших міфів про авторське право на музику
- «Музика у відкритому доступі – можна використовувати як завгодно». Насправді безкоштовний доступ не означає відсутність прав.
- «Якщо не отримую прибутку – не порушую авторське право». Закон не робить винятку для некомерційного використання.
- «Вказав автора – і все чесно». Посилання – добре, але потрібен і дозвіл.
- «Авторські права діють лише на музику, створену після 1991 року». В Україні захист стосується і творів минулих років, якщо не минуло 70 років від смерті автора.
- «Якщо музика стара – вона вже суспільне надбання». Потрібно чітко перевіряти дату смерті всіх співавторів.
Як легально використовувати музику у власних проектах
Передусім варто визначитись, для чого саме потрібна музика: для фонового супроводу в бізнесі, створення відеоконтенту, проведення масових заходів чи власної творчості. Розглянемо кілька дієвих порад:
- Скористатися безкоштовними треками з бібліотек із ліцензіями Creative Commons (але уважно читати умови).
- Купувати ліцензії на стокових платформах (Epidemic Sound, AudioJungle, Jamendo).
- Укладати прямі угоди з українськими авторами.
- Використовувати музику, яка стала суспільним надбанням.
- Оформлювати підписку на музику для бізнесу через ОКУ.
Короткий чек-лист для бізнесу:
- Яку музику вмикаєте у закладі?
- Чи маєте ліцензію на публічне використання?
- Як реагувати на запит від правовласника?
Лайфхаки та поради для авторів і слухачів
- Автору важливо зберігати усі робочі файли, дати публікацій, літери, записи – це потім може стати доказом у разі конфлікту.
- Не ігнорувати офіційні організації колективного управління – вони допомагають відслідковувати й захищати інтереси.
- Слухачам: якщо знайдете кавер, який вам сподобався – переконайтесь, що він завантажений легально. Часто неочікувані блокування пов’язані саме з авторським правом.
Розповідь з життя: Молодий гурт із Харкова виклав перший сингл на Spotify, а через місяць виявив, що трек набрав тисячу прослуховувань… від імені іншого виконавця. Вчасна реєстрація власних прав допомогла відстояти авторство й повернути реліз під свій контроль.
Навіть якщо музика для тебе – лише хобі, не варто легковажно ставитись до авторського права. Воно не лише захищає, а й об’єднує людей навколо ідеї поваги до чужої творчості. Музична галузь змінюється стрімко, а головне – залишатися чесним із собою та іншими. Від цього виграє кожен, хто любить музику, незалежно від ролі – творити, виконувати чи просто слухати.